Ньютон сформулював перший закон механіки так: Будь-яке тіло продовжує утримуватися у своєму стані спокою або рівномірного та прямолінійного руху, поки і оскільки воно не спонукається докладеними силами змінити цей стан.

У цій роботі вчений сформулював закон всесвітнього тяжіння та три закони руху, що стали основою класичної механіки (закони Ньютона). На момент публікації Ньютону було 44 роки. «Математичні засади» по праву вважаються однією з найважливіших робіт з фізики за всю історію людства.

Перший закон Ньютона свідчить, що й результуюча сила, прикладена до тіла, дорівнює нулю ( Σ F = 0 \Sigma F=0 ΣF=0\Sigma, F, equals, 0), то прискорення цього тіла буде також нульовим. Це не означає, що тіло обов'язково перебуватиме у стані спокою, це означає, що його швидкість буде постійною.

Пояснити це явище можна за допомогою першого закону Ньютона, який також називають законом інерції.