Аршинними вухами – це вираз, який використовується в російській мові для опису людини, яка має добрий слух і може легко почути або розрізнити звуки, шуми чи розмови, які інші люди не можуть почути.

Цей вираз походить від старовинного російського інструменту виміру – аршина. Аршин – це довга стрічка або лінійка, яка використовувалася для вимірювання довжини чи висоти об'єктів. У аршина були два "вуха" – дві металеві пластинки, які допомагали утримувати стрічку та вимірювати потрібну довжину. Таким чином, якщо людина чує або розрізняє звуки, ніби вона використовує аршинні вуха, це означає, що її слух дуже гострий і чутливий.

Вираз "аршинними вухами" часто використовується в повсякденному мовленні для опису людей, які можуть почути тонкі деталі або помічати звуки, які інші не помічають. Це може бути корисним, наприклад, для музикантів, звукооператорів або детективів, яким потрібно бути уважними до дрібних звуків та шумів у навколишньому середовищі.

Чому Коник Горбунок називають російською казкою?

Єршов написав казку "Коник-горбочок". Цю казку він вважав абсолютно народною, тому що він її не вигадував сам, а запозичив усі слова (слово у слово) у народу. Він писав цю казку, спираючись на слова оповідачів. Автор лише трохи вдосконалив її: навів казку у стрункий вигляд та доповнив її у деяких місцях.

Що в казці Коник Горбунок могло бути насправді?

Казка «Коник-Горбочок» рясніє чарівними, казковими героями, яких не може бути насправді: кобилиця розмовляюча, чудо-юдо риба-кит, жар-птиця, коник-горбунок. А в реальному житті могли бути присутніми брати, що поцупили коней; цар, який бажає стати молодим, а також кобилиця, що краде пшеницю.

Що уособлює Коник-горбочок?

Казковий Коник-Горбунок, на думку скульптора, уособлює надзвичайні здібності та досягнення російського народу.